вірші

Забитись в куточок звірятком
Й дивитись звідтіль
З єдиним проханням до світу:
Не треба чіпати.
Але ось крізь вікна
Дерев дістає мене тінь.
І стіни від тіней танцюють,
Не в міру строкаті.

І свічка пузата –
Дарунок смішний – Дід Мороз, –
Так свердлить очима,
Немов запалити прохає.
Вже краще вогонь, ніж самотність, –
Я знаю також.
Я з себе щоденно самотність,
Мов пар, видихаю.

А тиша лікує.
Лікує відсутність думок,
Лікує безлюддя по принципу
Клин лише клином.
Лікує важкий і надійний
На душу замок.
Лише самота в абсолюті
Врятує від пострілу в спину.