вірші

Я зариваюсь з головою
В шум циркулярки за вікном.
А так хотілося з тобою
Ще причаститися вином
Солодких спогадів і дійсність
Зробить солодкою й тоді
Запам’ятать священнодійство,
Мов легіт вітру на воді.
Щось таємниче, невловиме,
Таке, як на долоні сніг,
Немов м’якенький котик мимо
Пройшов і на канапу ліг.
І тягнеться погладить хутро
Замерзла в осені рука.
Вогонь роздмухується хутко,
Із дров смолою витіка.
І падає листок останній
Так уповільнено в ріку.
...Оце уява! Я ж листаю
Нові журнали з барбекю.