вірші

Стаю в струмок, мов паперовий човник –
Схопи мене, крути мене, неси.
Податлива я буду і безмовна,
Але неси подалі від яси.

Неси мене від заздрощів і кпину,
Подалі від скандалів і образ.
Нічого, що кричатимуть і в спину –
Я попливу і все забуду враз.

Неси мене кудись від примітиву,
Нерозуміння й зубожіння душ.
Дай відчуття високого мотиву
І цю ідилію ніколи не поруш.

Широкі води хай мене остудять –
Мене в широкі води принесеш.
Вони страшні – та не такі, як люди.
І дзюркотить мені струмок: авжеж!