вірші

Шкільного останнього балу
Сумна і щаслива пора.
Кружляє, кружляє по залу
Доросла уже дітвора.

Червневої спеки багаття
В розчинених вікнах горить.
Як треба сказати багато
В дитинства останню мить!

На ніжних, немов матіола,
Обличчях дівчаток печаль.
В життя є свої аксіоми
І їх доведеться вивчать.

На майже змужнілих обличчях
І в хлопчиків смутку печать.
Які вже дороги вас кличуть?
З яких ми вас будем стрічать?

Життя ще для вас таємниця.
Водночас дорослі й малі,
Всміхніться – хай радість іскриться
Для всіх вас на рідній землі.