вірші

Розбуди мене для життя.
Обтруси з мене сон і скніння.
Наче яблуню від цвітіння.
Розбуди. Захисти. Отям.

Лиш подекуди кольори
Інші вже ледь торкнули зелень.
Але скоро вже землю встелить
Різнобарв’я ції пори.

Повернувся неждано грім,
Розчахнув мою тиху осінь.
А я справді чекала й досі.
Може, згодом колись розповім.

А сьогодні тобі до рук
Упаду, ніби гілка повна.
Не почуй лиш, як серце стогне
Від розлуки, чекання й мук.