вірші

Реагую не на вчинки – на слова.
О, слова, яка у вас всесильна влада!
Тіснява від вас у світі, тіснява.
О, слова, ви скрізь щомиті водоспадом.

О, слова, який солодкий ваш полон!
Нездоланність, необхідність і залежність.
Ця обтічність ваших тіл, немов колон –
Homo sapiens – до нього приналежність.

О, слова, нейтронно-зоряний потік...
Написала – десь скривився кисло фізик.
Ви великий стимул думки – так, батіг.
Той, що сіллю вірш на спині мені висік.

Кров запечена – всередині слова.
Моя сутність, моя доля і мій фатум.
І словами було можна коливать
Землю Іроду, Ісусу і Пілату...