вірші

Радість страшна.
Вона страшна своєю короткочасністю.
Вона страшна розчаруваннями.
Вона страшна розплатою –
Рано чи пізно розсувається земля
І радість падає в прірву,
І тягне тебе за собою.
Радість – мить,
А все життя – чекання миті.
І прощання з миттю поперемінно.