вірші

О, як я цій зустрічі рада –
За Ворсклою вечір ховавсь,
Немов іронічна порада, –
Чи то він таким лиш здававсь.

І сонце – спокійна заграва –
Краєчком край неба пливло.
Дітей галаслива орава
Верталась із річки в село.

Було мені затишно й гарно.
І човен хитавсь на воді.
Чого хвилюватися марно –
Чудово, бо ми молоді.

І думати, що з нами буде,
Хотілось не дуже, не час.
...Зустрілись дорослі вже люди –
То доля чекала на нас.

Набридли дороги і воля,
І мрії, що ще не збулись.
Сказали – як доля, то доля.
А очі сумними були.