вірші

Не помітив мене ти?
Я прямо назустріч ішла.
І в дерев не ошаття було
На оголених вітах.
Пізня осінь. І вечір.
Можливо, якби це весна...
Але як уже є –
Ти побачив мене й не помітив.

Не помітив мене ти...
Так дивно влаштований світ –
Ти, не бачачи світу,
Дивився лише мені в вічі.
Озирнуся на тебе,
Туди, через стільки вже літ,
І зустріну тебе там.
Зустріну, але не помічу...