вірші

Милий мій, прости мені цей біль.
Світлий мій, я світло загубила.
Я сама тобі спалила крила.
А тепер так сумно звідусіль.
Ти шкодуєш, що мене зустрів,
Мов тобі в житті не вистачало
Так пливти без берега й причалу
В штормі океану моїх слів?
Як тебе жалію я здаля,
Як я тобі щиро співчуваю,
І не розумію, що вбиваю
Те, що і мене ще окриля.
Я свої вбиваю почуття.
Я цього не хочу, а вбиваю.
На вікні моїм сумна трава є –
Хилиться печально, мов життя.
І так само в просторі летить
Від найлегших протягів на вітрі.
Ти і досі ще моє повітря.
Ти життя, спресоване у мить.