вірші

Кожного ранку сніг на траві –
березень стиглий.
Клопоти зранку чекають нові –
знову не встигну
те, що давно вже не вмію встигать,
те, що планую.
Знову цей день не зумію впіймать
й не осягну я.

Радість маленька судилась мені –
буду сміятись.
Житиму так, наче вишня в вині –
грати і гратись.
Березень стиглий, а ще не весна –
все ще не тепло.
Мліє рука від напруги й весла –
мліє і терпне.