вірші

Коли ти мовчиш безпричинно і довго
В своїй чоловічій байдужості,
А все ніби добре, все добре в нас мовби –
То я набираюся мужности

Мовчати затято, мовчати також,
Хіба що подумаю інколи,
Що доля чекати – невдячна. Ну що ж...
Але ти створив мене жінкою,

Мій Боже, навіщо? Коли білий світ
Підвладний лише чоловікові...
І буде так завжди, мільярдами літ –
Я з сумом так думаю інколи...