вірші

Хочу зараз зробити дурницю.
Що дурниця – я знаю. Й роблю.
Не зроблю – і вона мені сниться.
І вимолює в мене жалю.

Їй дорослість моя не говорить,
Щоб вона залишила мене.
Я завжди у відкритому морі –
Рятувальник мене обмине.

А зробивши дурницю, заплачу.
Як навчитись себе зупинять?
Слава Богу, ніхто хоч не бачить,
Як мені ті дурниці болять.