вірші

І неймовірне це тепло –
Бурхливо-рвійне серед січня.
Таке в природі вже було –
Усе було вже – каже вічність.

І неймовірно – між людьми
Все холодніше й це тривкіше.
Чому так змінюємось ми,
Чому з роками гірші й гірші?

Куди зникає доброта,
Та, що була в очах дитячих?
Немов людина ця не та,
Людина зовсім інша наче...