вірші

Голівки маківок, пахучі чорнобривці
На Спаса в церкву люди принесуть.
І будуть за Вкраїноньку молиться,
Освячувать її стражденний путь.
– Спаси її, – благатимуть на Спаса, –
Спаси її майбутнє і дітей.
Запалять свічі близь іконостасу,
В молитві руки здіймуть до грудей.
Прості слова казатимуть до Бога.
Благаю, Боже, щоб почув ти їх.
Ти ж бачиш, непроста у нас дорога,
Не завжди й доля додає нам втіх.
Але ми сонячні, але ми гречкосії,
Але ми вмієм свій плекати хліб.
І так терпляче ждать свого месію,
І осяйний вимріювати німб.
Як пахне хліб наш із нового млива!
Ми всі, як є, корінням із села.
Дай Боже, щоб були ми всі щасливі.
Вкраїна щоб щасливою була.