вірші

24 січня

Весняний день серед зими
І пахнуть клени.
Пробудженням стрімким, німим
Летять до мене.
Летять назустріч в два ряди –
Мені між ними не ходить,
Мені між ними не ходить,
А теж літати.
Забути всіх псевдоподруг,
На темній смузі.
Забути всіх, хто звався друг,
Забути дати.
Лишити щирих, справжніх і
Простіших друзів.

Я заблукала у зимі,
Немов у щасті.
І вечори, і дні – німі
Бувають часто.
Алеї зникли із-під ніг,
І де розгонити свій біг,
І де розгонити свій біг
Туди, у весну?
Назустріч всі – літають теж.
Наздоженеш, наздоженеш...
Хоча б себе наздоженеш –
І мов воскреснеш.