вірші

Як я вдячна тобі, що мовчить і мовчить телефон.
Це мовчання страждати мене, наче вперше, примусить.
І колись щедрий вірш прочитаю я вже в мікрофон.
А слухач зрозуміє не так і аж так мене вкусить.
Я страждаю, це так, і це зараз найбільший мій гріх.
Я сама провокую і колапс, і біль, і страждання.
Кожен так, як уміє, шукає для себе утіх.
Як я вдячна тобі за німе телефонне зітхання...