вірші

Я голос твій почула! Голос твій!
Це твій був голос! І щасливий мов би...
І, слава Богу, в тебе добре все.
І, слава Богу, в мене добре все.
І, слава Богу, в нас обох все добре.

Якщо ця зустріч, все ж, судилась нам,
Ми кинулися в зустріч без принуки, –
Тоді нащо ми змарнували час?
Нащо ми утікали раз по раз?
Тоді нащо була оця розлука?

Це був не ти. Це просто телефон.
Поклала слухавку – стоїть собі байдужий.
Але я знаю: ти на світі є!
І як же ти стряснув життя моє!
І знаю, як же...як же...як же дуже...