вірші

Ви справжній, Ви без пози і без фальші,
Або хоч би вже без пісних банальщин –
Сентиментальний лицар. Чоловік.
Ця зустріч наша є не випадкова,
Ми служимо обоє лише слову,
А те, що вийшла похапцем розмова,
То тимчасово. Хоч минає вік
Уже двохсотий. Але ця невпинність
Віків не вплине на життя невинність,
На сприйняття барв світу в унісон.
І, слава Богу, ця миттєва зустріч
Не буде ані тиснути, ні мучить,
І я не опинюсь серед розлучниць,
Бо просто пам’ятатиму: це сон.