вірші

Він просто працював собі і все,
Бо добре знав: життя – постійна праця.
А щастя – то коли сторінка вдасться,
Що на собі увесь роман несе.

І не одна сторінка, а усі.
І щоб рядок знайшовсь, і слово кожне.
Писав і знав – фальшивити не можна,
Не можна зрадити ні правді, ні красі.

Не терся між президій і знамен,
Не розсипав хвалебних слів намарне.
Він добре знав, що гарно, що негарно
І не тремтів від владарських імен.

Прожив він довге й нелегке життя.
Життя достойне й вшанування гідне.
Він поважав людей і землю рідну.
І стільки написав для майбуття!

Бо просто працював собі і все...