вірші

Тріолети

Який в ілюзії мотив –
Щось на зразок романсу.
Але це завжди примітив –
І в примітива ж є мотив –
Щось на зразок авансу.
Та ним розбещені роти
Ще примітивніший мотив
Вкладають у романси.

Не варто натовпу годить
Навіть заради слави.
І в спеку склянкою води
Не варто натовпу годить
Улесливо й лукаво.
І підбирати ритм ходи,
Щоб тим, хто вже спинивсь, годить,
Принизливо й безславно.

Це важко – йти й когось вести
І не втрачати голос.
Самому зводити мости
Й по них без страху тих вести,
Що проти ж і боролись.
Сказавши натовпу: прости, –
Чесніше хоч себе вести
На внутрішній свій голос.