вірші

Щось незначне, а душу сколихне.
Щось невловиме і хистке – нюанси.
І кожне слово раптом спалахне
Й почне із речень розкладать пасьянси.

Відкриє очі вірш, немов дитя.
Радію кожному, немовби то обнова.
Казала Анна, що ростуть з сміття –
Раніш я їй не вірила на слово.