вірші

Ще літо до зустрічі. Спогадом жити весняним.
І віхолу айстр на ту зустріч плекати в саду.
А потім шукати тебе в велелюдді тіснявім –
Знайду, спаленію і погляд ясний відведу.

Ти будеш закритий смішним оберемком букетів
І що тобі айстри мої серед пишних троянд...
І очі ув очі – між нами стоятиме третій.
Чи третя. Але то не буде розпука моя.

Бо я не прийду. Я тебе відчайдушно кохаю.
Бо я не посмію підняти до тебе очей.
Я десь загублюся чи просто стоятиму скраю
І буде здаватись, що слухаю кожну з речей.

Насправді ж, страждатиму. Айстри обличчя пектимуть,
Прекрасні і ніжні. І я їх ростила сама.
І зорі на айстри з очей моїх тихо тектимуть.
Бо ще в нас з тобою попереду буде зима.