вірші

Рожевий день гірчив, немов грейпфрут.
І наше сприйняття цьому основа.
Я вже спалила віршів цілий жмут –
Шукала не ошуканого слова.
І не знаходила. І кидала в огонь.
І підкидала черешневу гілку.
А вітер попіл прикладав до скронь –
Дивились очі втомлено і мілко
На цей рожевий незвичайний день.
Бо кожен день – єдиний, неповторний.
Повзла хвилина, мов важкий тюлень,
Чи звукоряд розмірено-мінорний.
А я подумала, чи щось коротше є,
Аніж оця розміреність хвилини, –
Щоб не було – вона візьме своє –
І з тим у вічність назавжди поплине...