вірші

Не опадайте, пелюстки, так, наче опадає ніжність.
Забутий вальс звучав для нас? Ні! Вість
Із серця принесу тобі на перше із побачень.
Рука в руці, а звуки ці печально вальс забутий плачуть.
Ми вже такі немолоді, а молоді іще так само.
І доторк губ такий м’який... Пливе любови в світ осанна.
Кружляє вальс над світом нас, а світ у мить цю непомітний.
Я у тобі – в душі твоїй, а ти в моїй душі, мій рідний.
А де ж ті зорі в небесах?
Лягає вечір, мов яса.
А вітер коси розчесав
Мені на спомин...
Як добре, що була ця мить.
Нехай тепер обом щемить.
Ти заломив мене, як віть,
А місяць повен...