вірші

На сусідній дачі розцвіли Лорчині анемони.
Голубі і рожеві. Сині і фіолетові.
А я думала, то лише його квіти.
А я думала, вони великі і лапаті.
А я думала, вони хмелять пахощами.
Отже, я не розуміла Лорку.
Хіба ж міг він писати
Про великі і лапаті квіти...
Поезія народжується з непримітного.
Втім, вони таки екзотичні,
Оті анемони на сусідній дачі...