вірші

Можна придумати, потім повірити –
Ні заперечити, ні перевірити.
Можна себе хіба нам заперечити,
Можна в собі лише вибрати те чи те...
Вигадка в серці становиться дійсністю,
Мрією, казкою, втіхою, пристрастю.
Так і тримаєшся. Зрештою, втечею
Від запитання неґречного: ти чи я?
Другому Я не відмовиш  на відповідь.
І обдурити його – то ще треба вміть.
Кожна подія відносно нейтральна –
І проминальна, і визначальна.
Тюбики фарби в душі, мов солдатики –
Струнко чекають образ чи романтики,
Болю чи радости, сміху чи стогону –
Колір на вибір змудрують із того нам.
З тим і залишимось – будемо жити,
Тим перейматися будемо й снити.
Тим будем жить, у що зможем повірити –
Ні заперечити, ні перевірити...
Себе самого...