вірші

Лише нерадість. Хтось інакше скаже.
Розчарування й сумніви лише.
Легкою чи важкою є поклажа,
Тому відомо, хто її несе.

Біжать по тілу колючки морозу –
Я іноді шкодую, що не мім.
Лиш той відчує крутизну узвозу,
Хто мав нагоду дертися по нім.

Ого-го-го! – кричить дорога бита.
Не відкликаюсь. Йду собі і квит.
Повірить у правдивість ворожбита
Лиш той, кому не стрівся ворожбит.

Мені стрічався. Я йому служила.
Йому не дуже, але ж як словам!
Довірливість, воістину стожила,
Керує мною, а не голова.