вірші

Контрамарка в кишені, маленький трюк –
І вважатися можна дамою.
О, в провінцію в’їхав маестро Віктюк,
Може, з трохи пікантною драмою.
Може, трохи, а, може, і ні – хто зна.
Суть бо в іншім – важливість кроку,
Що в провінцію в’їхала новизна
На коні! зі своїм! пророком!
Можна ставитись всяко – від смаку, від літ
І прискіпливо мислити, й здраво.
Та цього українця вже визнав світ
І я мушу сказати: браво!
І, зіщулившись серед багатих шуб,
З гардеробу хутчіш - до зали.
Ну ж, виходьте скоріше, маркіз-душогуб,
Розкажіть, що в житті Ви мали.
Філософія завжди складна була.
Що поробиш – на те й наука.
Філософія дідька, диявола, зла...
Для душі чи для тіла мука?
Я подумаю. Довго, не знаю, чи ні,
І чи висновок вдасться завершить.
Що ж, маестро Віктюк, все ж, на білім коні.
Світ належить по праву першим.