вірші

Коханий мій, ти слухаєш цей дощ?
Така мелодія в дощу лише і в тиші.
Я чую стук – прийшли до мене вірші.
А ти, коханий, слухаєш цей дощ?

Він саме зараз в шибку тобі стука.
Він скаже щось, а ти не зрозумій.
Бо то моє: "Кохання моє, муко,
Почуй мене, почуй, коханий мій..."

Ти не почуй. Тобі не треба чути.
Це все для вірша, зовсім не тобі.
Це просто пригадалося забуте,
А, може, дощ зіграв щось на трубі.

Бо він чомусь спочатку в неї вдарив,
А потім в шибку вже залопотів.
І ці слова прошелестів, мов марив,
Чи підказати їх мені хотів.