вірші

Карнавал у природі.
Сніжинки, немов конфетті.
Зависають в повітрі на вітрі.
І ось невагомість.
При зникненні вітру
Сніжинки вже збились з путі.
І ось вам хаос, що впливає чомусь на свідомість.
Як швидко темніє!
Я вже розрізняю лиш лист
І кидаю букви на нього і теж хаотично.
І хлопчик натхненно мій грає –
Я чую: то Ліст.
Сніжинки і музика, й букви – святково й незвично.
Карнавал на папері –
Рядки, наче той серпантин,
Нерівно лягають, обплутують руки і плечі.
Мов дядько в кожусі, зіпершись в задумі на тин,
Ще трохи постоїть, чекаючи ніченьку, вечір.