вірші

Гірчить калейдоскоп облич,
Мов смажені зернятка кави.
І ті, що нині горілиць,
І ті, що ниць, і нелукаві.
Такі бувають? Певна річ.
Гірчать лукаві, мов ворожки.
Гірчать лукаві зусібіч.
Вони не вміють враз. Потрошку,
Так потихеньку, крадькома
Свою викохують гірчинку.
Вже з мене вибухнув роман
Тихесеньких лукавих вчинків.
Чому ж так гірко? Так мінор-
но?..О, вчинити можеш свято,
пустивши легко кох-і-ноор
любовно написать присвяту
легкому помаху крила
останніх днів смішного літа,
де я навпомацки брела,
не знавши, де себе подіти.
Де все гірчить, гірчить усе,
Мов смажені зернятка кави...
Де, мов метелика, несе
Мене на посмішки лукаві...