вірші

Де німб, там шарлатан. А де нема німба,
Там інший шарлатан, повторений, мов кадр,
В якому хміль цілющий приносить юна німфа –
Вона сама дістала його з глибоких надр.
Усе несе обман. Все мовлене – відоме.
А те, що невідоме, промовиш – теж обман.
Усе несе обман. Усе, крім мами й дому.
Це те єдине місце, де зцілишся від ран.
І хай це не за мить, хай поступово, з часом,
Але відійде грім гірких розчарувань,
Які тебе розтнуть обов’язково разом,
Якщо не буде дому – країни чудувань.
Усі легкі хмелі щасливої хвилини
Зуміють переважить усі твої жалі.
Але в забутій хаті лиш голос мами лине,
Та й не тобі, дорослій, а ще тобі, малій...