вірші

Були вже оберегами-перлинами
І місяченько, й срібний блиск трави.
А ще обов’язково щось калинове –
Намисто, сопілки чи острови.

Був серп і молот, як народні символи,
А ще ідеології дурман.
І я не можу пояснити синові
Всю суть її. І так кажу: обман.

І так кажу: якщо вже оберегами
Ти маєш супроводжувати путь,
То просто йди під сяючими вегами
Туди, де ждуть тебе. Де вірно ждуть.

Підкаже серце, де твоє пристанище,
Де хліб і сіль для тебе, де покров.
Найголовніше ще скажу, останнє ще:
Всього на світі суттю є любов.