вірші

Заповниться блокнот лиш болем, не словами,
І ти – лише одне з глибоких почуттів.
І серце, наче піч, заповнена дровами,
Горить, горить, горить...ти так цього хотів...

Підтримував вогонь безжально і свідомо –
Погрітися хотів в осінні холоди.
І я це розумію – немає в тебе дому,
Але висить, мов місяць, округлий знак біди.

Незатишно тобі. Не люблено і важко.
І нікому тобі схилитись на плече.
І ти летиш, летиш, неначе й вільна пташка,
Та прив’язі мотузка услід тобі тече.

Обставини буття – то лиш тобі відомі.
Вже пізно щось змінити і десь себе знайти.
Усе я розумію, мій рідний, мій бездомний,
Чужий і не зігрітий... Усе-усе... А ти?