вірші

Заховатись, заховатися в долині,
І від того, що було, й того, що нині.
Від морозу моє серце тут відходить –
Я дивлюся, як зоря вранці сходить.
Як беззахисна зоря в темнім небі,
Я дивилась до сих пір лиш на тебе.
Тільки знов не повезло – гра в рулетку –
Плакав ти, так як і всі, у жилетку.
Через це болить цей вірш так триндично,
Бо втішать чоловіків майже звично.
І знаходити слова я втомилась.
Я купилась на твій голос – помилилась.
Заховатись від проблем чоловічих –
Все забути. І лиш думати про вічне.