вірші

Я в твоїх руках б’юся, мов пташка поранена
З давніми-давніми і незагойними ранами.

Чи ти нагрішив,
Що розворушив?

Рятівниче мій, рятівниче,
Мій коханий, розрада, відчай,
І до мрій моїх справжній ключик...
Хочу, хочу, щоб ти мене мучив...

Захлинатися голосом ніжності,
Забувати закони вічності.
І живою горіти в пожежі.
Не собі, а тобі належать...

Я в твоїх руках б’юся, мов пташка поранена,
Забуваючи дійсності правила.
Тліють дрова – розворушив.
І воскресив.