вірші

Ти зробив це свідомо – приручив, потім викинув геть.
Я тобі заплатила за все, чим образили інші.
І тепер я живу, мовби то вже була моя смерть,
Бо ніхто і ніколи в житті не робив мені гірше.
Я просила тебе: буде боляче, не приручай.
Не кажи, що я можу на тебе в усьому покластись.
Я роблю це свідомо – ти більше не будеш втрачать,
І ти будеш щаслива, бо ти заслуговуєш щастя.
І потроху із мене ти панцир струсив крижаний,
Щоб добратись до тіла, а потім вже знищити душу.
Я тобі заплатила за всіх, хто тобі завинив –
Я своєю судьбою довіку платить тепер мушу.
Ти свідомо вбивав мою душу – це не кримінал.
Раз так можеш свідомо, то, значить, ти зможеш і більше.
Бережися себе. Може бути печальний фінал –
Набагато печальніший, аніж він є в моїх віршах.