вірші

Ти будеш плакати, мій прочитавши лист,
Одну лиш ніч. А потім будеш жити,
Так, як і жив. У тебе справжній хист –
На себе одягати оксамити –
У певнім сенсі – й гладити себе
Закохано-захоплено словами,
І кидати, не боячись небес,
Людей, вже використаних тобою а чи вами –
Тобою і твоїм великим его.
Я все це знаю. Але є душа.
Моя душа лишається з тобою,
І її вибір я терплю, відтак.