вірші

Порух життя – життєдайні слова
В слухавці тихі.
Здрастуй, коханий! Озвався – жива.
Ось в чому втіха.
Трохи весна розтопила сніги,
Карстом застиглі.
Знову вертаємось ми на круги
Сонця і криги.
Щастя і холоду, сліз і тепла –
Щось та озветься.
Все, що знайшла, і від чого втекла –
Як воно зветься?
Ти нагадаєш ранковим дзвінком,
Сміхом, зітханням,
Мов уквітчаєш веселим вінком, –
Значить, коханням...