вірші

Небо сивіє повільно, мов жінка щаслива.
Скоро вже ранок у Східниці. І новий день.
Осінь. Але ні дощинки, ні, тим паче, зливи.
Де стільки сонця береш собі, Східнице, де?

Сонячні й теплі, наповнені запахом сосен,
Швидко минають для мене у Східниці дні.
Дякую, Східнице, дякую щиро за осінь.
Осінь щасливу, що щедро даруєш мені.

Падають тихо у білий блокнот хризантеми,
Золотом сипляться на сторінки пелюстки.
Осінь у Східниці. І хризантеми до теми.
...Ранок забився, мов короп звільнивсь від луски.