вірші

Не треба тобі їхати сюди.
Ти третій лишній – ти і я, й природа.
Яка мені від тебе нагорода?
А від природи – спокій. Підійди,
А потім відійди від телефону,
Коли захочеш подзвонить мені.
Закрутять справи мирні і земні,
Тихесенько сповзатиме корона –
Тебе так не любив ніхто іще.
Тебе ніхто так не полюбить більше.
Коханим залишишся тільки в віршах,
Та ще в моїй душі залишиш щем –
Щем самоти, що є невиліковним,
Щем самоти, що нездоланна є.
Усе, що в мене є, лише моє.
І самота. Велична. Безгріховна.