вірші

Коли туман в долині рано-вранці,
Коли земля парує в небеса, –
День буде гарний. І, мов два скитальці,
Обоє цьому раді – я й краса.

І я тут посміхаюсь без упину,
І я така безпечна й молода,
І роки не штовхають мене в спину...
Яка прозора тут тече вода!

Мені хотілось припізнитись в осінь,
Але як випадковість привела,
Я, жінка, що собі ще літа просить,
Раптово, мов весною, розцвіла.