вірші

Іще трохи і вже зима. І знову зима. І раптом зима.
Але ж тепло ще вчора було.
Дощем заливало сліди ще вчора.
І очі горіли. І руки затерплі троянди тримали.
І ще не чекалось біди.
І знову зима. І раптом зима в мою душу
Ввірвалась, влетіла. Душа похолола. Зима...
І крикнули очі, і зойкнуло зранене тіло,
І я відчуваю, що знов мене в мене нема...
Проходили дні, непомітні мені за дощами.
Летіли години, як птахи у вирій, увись...
І де та весна ще з садами, квітками, хрущами...
Наосліп від себе втікаю. Куди я? Кудись...