вірші

Долина Східниці залита сонцем.
Павутина летить назустріч,
Зачіпаючись за вії, губи і волосся...
Після перших приморозків ожили квіти
Біля випещених садиб.
Вода в гірських струмочках прозоріша, аніж влітку.
Мабуть, від нічних холодів.
Осінь в Східниці тиха й приємна.
Другий день дзвонять дзвони храмів,
Бо Покрова.
Мовчать телефони, мене всі забули.
Та я не забула всіх.
Забути... За... бути... Бути... за...
Я не проти.