вірші

Життя – це пишна квітка з безліччю пелюсток,
З розсипами листочків на стеблі,
З міцним розгалуженим корінням.
Життя – це поступові втрати,
Коли одна за одною опадають пелюстки
Власних років, рідних, друзів, знайомих.
Засихають і спадають колись зелені листочки
Свого здоров'я, рідних, друзів, знайомих.
Життя – це суцільні втрати,
Коли вже не мають значення
Ані пелюстки вроди, ані листочки благополуччя.
Тільки серцевинка має значення,
А в ній – здоров'я – своє, рідних, друзів...
І ти чіпляєшся корінцем,
Чіпляєшся корінцем за землю,
Молиш краплиночку животворної вологи,
Життєдайної сили молиш,
А корінець всихає,
Залишаючи тебе в землі назавжди...
Але й найміцніший корінець
В землі колись перетворюється на ніщо.