вірші

Яке це щастя – любов нещаслива...
Як мелеться в душу засипане мливо
і чорні джерела нестримного болю
усі водночас володіють тобою.

А ти, мов вампір, захлинаєшся болем
і кажеш: біду, мов крижину, розколюй,
і кажеш: єдина любов – нещаслива.
...І котяться сльози градинками в зливу.