вірші

Впусти у душу милосердя
і вмиротвореність впусти.
І стань для Всесвіту осердям,
з якого йдуть усі мости.
Крізь урвища образ нікчемних,
через завали помилок
життя любити. І знічев'я
не дать собі ступити крок.
Не лай себе! І дихай вільно.
З любови серце розірви,
але з ніякого свавілля
душі чужинця не реви.
Почуєш, як тече по жилах
безмежна радість почуття.
Це все – безпечно! Ти тужила,
тепер живи без каяття.
Прости усіх і вся навіки.
А ворога – найперш прости.
Прости весь світ. І чоловіка
від себе, врешті, відпусти.
І ти почуєш, ти почуєш:
думки, мов ріки, Всесвіт друг.
Усі чудові, добрі, чулі.
В тобі – життя. Життя – навкруг.