вірші

Відкриваю обійми, розкинувши руки, мов крила,
ніби Всесвіт безкрайній я хочу увесь обійнять.
Може, трохи запізно я істину, врешті, відкрила:
віддавай, віддавай, якщо хочеш побільше прийнять.

Від усього, що маєш, віддай хоч маленьку частинку
і готуйся приймати здоров'я, багатство, любов...
Із самотнім у світі знайди побалакать часинку
і ти матимеш час добрі справи творити ізнов.

Поділись копійчиною, може, і хлібом останнім.
Відкривайся у Всесвіт – і він допоможе тобі.
Я люблю тебе, світе, – промовиш ти голосом раннім,
пробудившись від сну. І подякуй за ранок судьбі.

Все на світі любов. Комашинка, листочок, пилинка...
Ти на світі любов і любов усі мрії твої.
І, можливо, життя – то лише невеличка розминка
перед чимсь невідомим з якихсь невідомих країв.