вірші

Це вже серпень журно терпне при прощанні.
Незабаром хуртовини і сніги.
Найсильніше комарине верещання,
що зібралось в сіру хмару пилюги.

Але ж як мені співають гарно айстри!
І прекрасніше нічого не бува.
Тільки ж, Боже, поможи мені не впасти...
Хай ще ноги обпіка мені трава...